Конспекти з української літератури

«Історична повість "Захар Беркут". Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників».

Тема:

«Історична повість "Захар Беркут". Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників».

Мета:

Дізнатися про історичну основу повісті, поглиблювати знання з історії рідної країни, вдосконалювати вміння виразно читати прозовий текст; виховувати почуття любові до рідного краю, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним мину­лим; викликати захоплення легендами, переказами.

Обладнання:

портрет І. Я. Франка, тексти повісті «Захар Беркут», твори інших письменників про монголо-татарську навалу; ілкютрацїі до повісті «Захар Беркут», карта військового походу хана Батия, платівка із записом уривку з повісті І, Франка «Захар Беркут».

Тип уроку:

вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Життя в неволі нічого не варте...

І. Франко “ Захар Беркут”

I. Організаційний момент (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання (6 хв.)

1. Шпаргалка

Учням пропонувалось вдома на великому аркуші паперу зробити шпаргалку та користуватися нею під час розкриття питань:

• Франко — митець, громадянин..
• Франко як людина. Світ його захоплень.

2. Запитання до учнів класу:

— Які висловлювання культурних діячів про Франка ви виписали у зошит?

(Опитування учнів і оцінювання їхніх відповідей.)

III. Оголошення теми і мети, уроку. (З хв.)

Учитель:

Наш рідний край, його багатства здавна приваблювали хижий зір недобрих сусідів-чужинців. Нападали на Україну кочівники- половці, полонили нашу землю на деякий час татари і монголи , приходили до нас з лихими намірами німецькі барони і шведські королі, турецькі паші і польська шляхта, знущалися над простим людом і власні українські пани. Тарас Шевченко писав про це так:

Мій краю прекрасний, розкішний, багатий!

Хто тебе не мучив? Якби розказать

Про якого-небудь одного магната

Історію-правду, то перелякать

Саме б пекло можна.

Але не завжди так було. Приблизно сімсот років тому наші прадіди- хлїбороби нікому не сплачували данини, об'єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі приходили загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість Л. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні розпочинаємо вивчати, якраз і розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській .котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

IV. Формування нових знань (28,5 хв.)

Учні самостійно вибирають спосіб фіксації матеріалу (конспект, тези, план)

1. Творча історія повісті

Вчитель:

У жовтні 1882 року редакція журналу «Зоря» оголосила конкурс на історичну повість. У той час через велику нужду після другого арешту й ув'язнення в коломийській тюрмі письменник змушений був поки­нути Львів і виїхати до Нагуєвичів. Саме тут, у рідному селі, і був написаний «Захар Беркут».

2. Повідомлення учня (4хв)

Франко працював дуже інтенсивно, про це свідчить рекордно короткий строк, протягом якого повість була створена,— всього за шість тижнів, і то писав він тільки вечорами, при світлі каганця (у нього не було І навіть настільної лампи), бо вдень \ працював фізично, щоб заробити на шматок хліба: пас коней, виконував усяку роботу по господарству вітчима, ходив у неділю на Діл по горіхи, які рясно зародили.

Одного разу він побачив біля хати хижого беркута, насиленого на тичку Захаром. Беркут був рідкістю для гір, а для Нагуєвичів тим паче. Впіймати його неможливо було, тому Захар, гордячись своїм трофеєм, насилие його на тичку, аби люди бачили і дивувались спритності мисливця. Побачив це й Іван Франко, тому свого героя у повісті назвав Захаром Беркутом.

Відіславши рукопис до Львова, Франко очі видивив, чекаючи відповіді і, звичайно, премії. Але так і не дочекався. Тільки пізніше повість стали друкувати у журналі «Зоря» 1883 року. З великим трудом Франко одержав третю премію в сумі 120 ринських.

Твір був опублікований без жанрового означення (повість, опові­дання, роман), але під заголовком «Захар Беркут» стояло таке окрес­лення: «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці».

У передмові Іван Франко пояснював читачам: «Повість історична — се не історія. Де історик оперує аргументами і логічними висновками, там повістяр мусить оперувати живими особами, людьми... Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних живих людей, то значить, коли вона сама жива й сучасна».

Вчитель:

Що називається повістю? Звернемося до літературоз­навчого словника (С. 47). Визначення записати у зошит.

— На якому історичному матеріалі написана повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку XIII ст.

З. Повідомлення учня (використовуючи карту) (З хв.)

З історії України І. Франко знав, що у 1242-1243 роках нашу землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом Батиєм. Розповіді про ці події збереглися в Галицько-волинському літописі:

«Після падіння Києва в грудні 1240 року старший з онуків Чінгісхана, Батий, на чолі п'ятисот тисяч монголів виступив для підкорення західних земель.

Взимку 1241 року він розділив своє військо. Одна, численніша частина, пішла через Карпати в Угорщину. Це був важкий шлях, тому всі гірські переходи були попередньо завалені величезними віковими деревами...»

Монгольські завоювання зумовили паніку в Європі. У Західній Європі війська рицарів готувалися відбити навалу Батия. Та, маючи в тилу Русь, що не підкорилася, монголо-татари не пішли далі на захід. Народи Русі, вчинивши героїчний опір, врятували країни Західної Європи від навали Батия.

Учитель:

Саме ці події — вторгнення хана Батия в 1241 році в Європу та героїчна боротьба простих руських людей з монголо-татарською навалою — і є історичною основою повісті І. Франка «Захар Беркут». Запишемо це у зошит.

(Звучить запис з магнітофонної плівки.)

«Я пишу повість історичну з XIII віку і ідеальну, в котрій стараюсь на підставі тих немногих фактів історичних про давнє громадське життя, показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад. Повість тота, хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь збудити живий інтерес і у сучасних людей...», — зазначав І. Я. Франко.

4. Повідомлення учня (2,5 хв.)

В повісті «Захар Беркут» Франко використовує рідний для нього бойківський говір, що належить до карпатської групи діалектів південно- західного наріччя. Особливості цього говору письменник використовує з метою відтворення мовного колориту зображуваної ним місцевості.

Тлумачення слів(словникова робота)

Орда — у тюркомовних народів-військо; місце знаходження ставки хана; столиця; згодом-назва всього державного утворення.

Сторож — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.

Засіка — штучна перешкода з повалених дров.

Копний майдан — майдан для громадських зібрань.

Тама — гребля, загата.

Ратище — спис.

Бовдури — густі клуби диму.

Милевий знак — стовп, що показує милі.

Опір — назва ріки.

5. Взаємоопитування (Зхв.)

Вчитель:

Зараз ми проведем взаємоопитування і виявимо , хто з учнів прочитав повість в повному обсязі, а хто-скорочено. Для цього учні, працюючи в парах, ставлять одне одному запитання за змістом повісті.

1. В якому столітті відбуваються події, описані в повісті? (XIII ст)
2. Як називається великий кам’яний стовп? (Сторож)
3. Хто такий Тугар Вовк? (боярин)
4. Як називається річка, про яку гадано в повісті? (Опір)
5. Кого Бурунда називає подвійним зрадником? (Тугар Вовка)
6. У кого на очах горіла власна хата? (у Максима)
7. Хто врятував Мирославу від Ведмедиці? (Максим)
8. Хто навчив тухольських майстрів робити метавки? (Мирослава)
9. Що пропонує Мирослава Максимові для вільної втечі з табору? (перстень)
10. Хто веде переговори з тухольцями? (Тугар Вовк)
11. До яких сил природи найчастіше звертається Захар Беркут? (до СонцяО
12. Що нарадив Тугар Вовк Бурунді коли вони опинились в западні? (спалити село)
13. Що вирішили тухольці зробити з ворогом? (знищити, потопити)
14. Що було причиною наповнення котловини водою? (загата)
15. Що спускали тухольці долі водоспадом? (пні)
16. Скільки приблизно татар вистояли до останнього? (сто)
17. Хто вибив топір із рук Бурунди над головою Максима? (Тугар Вовк)
18. Хто метнув величезний камінь на рештки ворогів? (Захар Беркут)
19. Хто врятувався з-під води? (Максим)
20. Хто виголосив „золоте слово” вкінці повісті? (Захар Беркут)

Вчитель оцінює результати взаємоопитування.

6. Бесіда за змістом повісті (6 хв.)

Де і коли відбуваються події, описані у творі?

Думаю, вам цікаво буде знати, що село Тухля, про яке пише Франко, справді існує й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості, неподалік від міста Стрия на Львівщині. Збереглись народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

1. Хто хотів заволодіти землями Тухлі, як відповіла на це громада?
2. З якими персонажами зустрічаємося у повісті? (Використайте ілюстрації)
3. Якими постають перед вами Максим та Мирослава під час першого знайомства з ними?
4. Зачитайте опис дивовижної «кам'яної брами». Розкажіть про святий камінь Сторож.
5. Що відповів на ці слова Тугару Вовку Максим: «Ех, все у вас ваше, все у вас святе, все у вас тухольське. Немов-то поза вашою Тухольщиною вже й світа немає»?
6. Кому належать слова: «Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути». Про кого вони? Як характеризує цей вислів Максим?
7. Кого тухольці найбільше поважали і чому? Чи мав Захар Беркут владу над громадою?

Учитель:

Захар Беркут - мудрий і мужній ватажок тухольської громади, готовий віддати все заради людей. Цей образ наділений найкращими людськими рисами. Коли на Тухольщину напали мон-голо- татари, Захар Беркут бачить віщий сон .(Читання учнями уривка С.218)

У сьому сні Захар Беркут бачить камінь, якого в Тухлі назвали сто­рожем. Багато наступних подій пов'язано саме з ним. Зверніть увагу на походження цього каменя. (Звучить запис з плівки.)

V. Систематизація й узагальнення вивченого (2 хв.)

— А тепер з'ясуємо, як же ви запам'ятали матеріал нашого уроку. Для цього проведемо мозковий штурм.

1. Хто написав повість «Захар Беркут»?
2. Якого року стосуються події, зображені в повісті?
3. Назвати героїв повісті.
4. Як називається село, в якому відбувалися події?
5. Хто стояв на чолі монгольського війська?
6. Хто в той час був князем в Галичині?
7. Які джерела використовував і. Франко, пишучи повість?

VI. Контрольно-оцінювальний етап (4.5 хв.)

— Ось ми коротко ознайомились з історичною основою повісті Івана Франка «Захар Беркут» та п'ятьма першими розділами цього твору.

1. Оцінювання результатів роботи (2 хв.)

2. Рефлексія (1,5 хв.)

- Чи досягли поставленої мети?

- Чи брали активну участь в роботі всі учні?

- Над чим треба попрацювати?

VII. Домашнє завдання (1 хв.)

- Удома ви продовжите знайомство з повістю, прочитаєте 6—9 розділи; випишіть цитати до образу Захара Беркута.

Урок - літературна композиція.

Тема уроку: 

Григір Тютюнник. Повість «Климко» 

Мета уроку: 

розкрити погляди письменника на життя, на світ людської душі, сприяти усвідомленню життєвого кредо письменника «Від людини я чекаю завжди чогось хорошого»; з’ясувати, чому письменник вклав стільки болю в повість «Климко»; виховувати в учнів почуття любові до ближнього, розвивати творче мислення. 

Обладнання: 

портрет письменника, ілюстрації до творів Г.Тютюнника, видання творів автора.

«Ідеалізм мій полягає в тому,що я завжди вду від людини хорошого»Григір Тютюнник

Вступне слово вчителя:

На думку критиків, сьогодні літературознавча наука знаходиться лише на підступах до усвідомлення природи, самобутності до слова Григора Тютюнника. Так само розробляються тільки перші кроки осягнення особливостей внутрішньої будови кожного його твору. Водночас у роботах, присвячених творчості письменника, спостерігається різнобій оцінок, розбіжності тлумачень тих самих творів окремих композиційних елементів, мотивів дій персонажів. А давайте запитаємо у самого автора про його центральну тему творів. 

Григір Тютюнник:

Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і - неодмінно - своєму ідеалові людини в тому часі, в якому він живе. Найдорожчою темою, а отже, ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших їх виявах. Я не шукав якихось виняткових історій, подій, незвичайних героїв - розповідав про те, чим живе, чим щоденно заклопотана людина - трудівник. 

Учень: 

Однак за цією позірною ординарністю поставали характери небуденні, долі такої драматичної напруги, які завжди були красою літератури. 

Учениця: 

І.Стогнійчук посвятив Григорові Тютюннику поезію «Григорові Тютюннику» із світлою печаллю на 50-річчя»

Побачив вперше... У кожусі білім По коридору втомлено ходив...А десь за ним хуткі хвилини бігли,Як струмені холодної води.Тоді ж довідався: Григір Тютюнник...Спадав на очі непокірний чуб.І голос, наче сумовиті струни,Бринів, і спів я вперше розчув.Лише пізніше... Мови світла пісня Вже не озватись в серці не могла.Настало свято для душі опісля - Як зустріч із героями була...

Вчитель:

Григоре Михайловиче, розкажіть про своє життя і творчість. 

Григір Тютюнник: 

Народився я в селянській родині Михайла Васильовича Тютюнника і Сивокінь Ганни Михайлівни. Батько плотникував, косив, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У 1988 р. сімейство опухло від голоду, а дід Василь Феодулович Тютюнник помер - «Ще й не сивий був і зуби мав до одного». У півтора року, як казали мати, я перестав ходити, сміятися, балакати. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за « політичний мотив» Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен і реабілітований посмертно. Мати виходить заміж вдруге. Для мене це була велика психічна травма. Потім я виховувався у батькового брата. Тут було мені дуже добре. Дядько зі своєю дружиною стали мені «другими батьками». Коли розпочалася Друга світова війна, я пішки повернувся від дядька із Донбасу до матері на Полтавщину. Враження від цієї небезпечної подорожі лягли в основу повісті «Климко». Я навчався у Зінківському ремісному училищі. Цей період свого життя я описав у зворушливій, неповторній повісті «Вогник далеко в степу». 

Учень: 

Коли ви вперше зрозуміли, що хочете стати письменником? 

Григір Тютюнник:

Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи в собі потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі. На Київській кіностудії ім. О. Довженка, у видавництві «Молодь». 

Учениця:

Ми знаємо, що з-під вашого пера вийшли чудові оповідання і новели - «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Лісова сторожка», «»Степова казка». А як ви охарактеризуєте повість «Климко»? Що можна про неї зазначити? 

Григір Тютюнник:

«Климко» історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні... 

Учениця:

Григору Михайловичу, охарактеризуйте свого героя Климка. 

Автор:

Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змальовую чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти Климко все своє життя піклувався про інших. З радістю зустрічав дядька - машиніста, пригощав смачним власноруч зготованим обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Задля вчительки, її доньки Зульфата він пустився в далеку небезпечну дорогу по сіль. Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. 

Вчитель:

Григоре Михайловичу, охарактеризуйте свій письменницький стиль. 

Автор: 

- За своїми героями я ховаю саме себе, своє страждання на цій землі.

- Своїх героїв я не ідеалізую, не наділяю якимись особливими рисами характеру. В основному це звичайні сільські люди. Говорять вони природною живою мовою.

- Я не роблю висновків, не нав’язую своїх думок.

- Люблю людину, незважаючи на те, яка вона.

- Моїм творам властива лаконічність. Майстерність деталі.

- Мої твори сягають загальнолюдських вічних мотивів і проблем. 

Вчитель:

Мова творів Г.Тютюнника - це мова молитви, вірш у вищий сенс світобудови й людської доброти. У ній відбилася та мудрість, яка з’єднує віки і не дає людині загинути через свій розум.

Тож прислухаймося до слів Г.Тютюнника:

«Найвища наука життя - мудрість,А найвища мудрість - бути добрим»

«Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади».

Тема:
«Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади».

Мета: 
розкрити роль Захара Беркута — ватажка тухольської громади як патріота, показати його хвилювання за свою громаду; розвивати в учнів навички характеристики літературного героя; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі.

Обладнання: 
підручники, текст повісті, ілюстрації до твору, картки із запитаннями

Методи і прийоми: 
розповідь з елементами бесіди.

Тип уроку:
комбінований.







ХІД УРОКУ

Доки будете... стояти всі за одного, 
а один за всі, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.
І. Франко

І. Організаційний момент (1 хв)

II. Перевірка домашнього завдання (6 хв)

1. Опитування - естафета
Розповісти про історичну основу повісті. Що лягло в основу написання твору?

(Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі)

III. Оголошення теми і мети уроку (3 хв)
Учитель:Діти, на попередньому уроці ми говорили про мужність і глибокий патріотизм руських воїнів, які боронили рідну землю від ворогів А чи всі розуміють значення слова «патріотизм»? Звернемось до тлумачного словника.

(Робота зі словником.)

- Ми завжди схиляємо голову в шанобі перед лицарством наших пращурів... А ще душу часто наповнює смуток. Прикро, що доля подарувала Україні в минулі віки стільки болю й страждань і так мало щастя... Для нас з вами вибороли щастя кращі сини й дочки українського народу.

- Звідки ж корені цього патріотизму?

- Хто навчив любити рідну землю?

Мабуть, такі, як Захар Беркут, який боронив свою рідну Тухольщину. Отже, на сьогоднішньому уроці ми працюємо над темою «Патріотичний мотив твору, його зв'язок із розгортанням сюжету. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади» і повинні, складаючи план характеристики літературного героя, розкрити роль Захара Беркута — ватажка тухольської громади як патріота, показати його хвилювання за рідну громаду; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі.

(Запис теми у зошити.)

 - Навчаючись характеризувати образи, ми використаємо ваші цитати, а в класі попрацюємо над складанням простого плану.

IV. Робота з текстом (26,5 хв)
Колективне складання плану до характеристики образу Захара Беркута

1) Яке місце у повісті відводиться Захару Беркуту?

Уже самою назвою своєї повісті Іван Франка поставив Захара Беркута на чільне місце серед усіх героїв твору.

2) Чи був Захар чаклуном? Якщо ні, то чим він причаровував до себе людей?

Його любили і шанували всі тухольці, визнавали своїм ватажком, підкорялися його наказам. Перед самою смертю, звітуючи перед народом і своєю совістю, більш ніж90-літній Захар Беркут сказав, що він старався щиро служи ти громаді весь вік. «Громада —то був його світ, то була його ціль життя». Незважаючи на похилий вік, він невтомно працює для громади: порядкує на пасіці, в саду, збирає зілля в горах, лікує. Коли ж з'явишся вороги, Тугар Вовк приєднався до них, а ста рий Захар не може змиритися з тим, що його односельці стануть підневільними князя, і вступає в боротьбу за право громади. «Життя лиш доти має вартість, — говорить він частенько,— доки чоловік може помагати іншим».

Учитель:
Отже, діти, запишемо перший пункт плану до характеристики образу Захара.

1. Захар Беркут — ватажок тухольської громади.

3) Які інтереси Захара Беркута переважають — громадські над особистими, чи навпаки?

Захар Беркут сильний своєю любов'ю до рідної вітчизни, людей. На перше місце він ставить не особисті інтереси, а громадські, народні.

4) Зачитайте відповідь, яку дав Захар Беркут посланому від монголів Тугарові Вовку. Чому так вчинив Захар?

Захар у цій складній ситуації, адже тут ішлося про долю його Максима, керується громадськими інтересами, які він ставить понад усе. «...Міняти одного хлопця на руїни наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада», і тому дає гідну відповідь бояринові: «Лишепо трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини»),

-Яка риса Захара Беркута тут проявляється?

- Чи легко було йому прийняти рішення, яке стосувалося долі власного сина?

5) Зверніть увагу, яким показанийЗахар Беркут під час відповіді Тугарові Вовку?

«Лице [Захара] палало дивним огнем при тих грізних словах».

Учитель: 
Що ми почуваємо в цей час, про що думаємо? Що це за «дивний огонь»?







Той дивний огонь, яким освітлене обличчя старого чоловіка, то святий огонь патріотизму, який кличе людину на подвиг і вищий за всі інші почуття.

Учитель: 
Запишіть другий пункт плану.

2. Перевага громадських інтересів над особистими, патріотизм
6) Розкажіть про відносини батька до сина Максима.

7) «Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі». Ці слова належать батьку. Після таких слів, чи можна стверджувати, що у батька Захара любляче серце?

Сам Захар дає відповідь на це питання: «Не згадуйте про мого сина! Хто мені нагадує про нього, той стає в союзі з батьківським серцем проти мого розуму. Розум каже: відкинути згоду! А що каже моє серце, се вже моя річ!» «... надто сильно, всею силою своєї душі він любив свого наймолодшого сина»,— стверджує автор.

— Отже, якого висновку ми дійшли?

3. Любов Захара до сина. (Запишіть третій пункт плану)8) У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців? Захар Беркут складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мудрість, світлий розум і передбачливість. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! » — говорив Захар Беркут.

— Якими були вірування тухольців? Кому найбільше молився Захар?

Мудро чинить Захар, звертаючись по допомогу до сонця — «великого преясного володаря світу». Адже віра єднає людей. «Слова його гарячі, могучі, тремтіли у свіжім раннім повітрі. Слухали їх не тільки тухоль-ці. Слухали їх гори..., слухала їх сперта хвиля патока...» Захар — язичник, але з вуст його звучить світла молитва. Він славить сонце як джерело життя на землі.

— Зазначте четверту рису характеру Захара Беркута.

4. Гпибока мудрість і розсудливість.9) Яку тезу можна було б сформулювати далі про особливості характеру Захара, прослухавши такі його слова: «Беркути додержують слова навіть ворогові-зрадникові»?

5. Чесність Захара Беркута
10) До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців?


Він закликає до єдності і згуртованості. Тухольці перемогли ворога не тільки своєю зброєю, а й мудрістю і мужністю, згуртованістю. «Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».


Учитель: 
Запишіть останній пункт плану.

6. Заклик до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами
Ці слова Беркута звучать як заповіт нащадкам. Виконання його є най­кращим пам'ятником для наших прадідів І для тих, хто у своїх творах з V такою силою чуття описував їх.

V. Систематизація й узагальнення вивченого (5хв)
Складаємо сенкан до образу Захара Беркута.


Захар Беркут.
Мужній, мудрий
Вірить, бореться, перемагає
Вірний захисник рідної землі
Патріот.

VI. Контрольно - оцінювальний етап (4,5 хв)
1. Підсумок уроку (0,5 хв)

— Захар Беркут вірить у щасливе майбутнє. Цей образ нас навчає теж ніколи не втрачати віри, а впевнено йти до поставленої мети. І вже сьогодні ви повинні замислитись: «Чи так я живу? Чи так думаю? Хто я? Який я?»

- Який урок винесли б ви з сьогоднішньої нашої роботи над текстом повісті?

- Не раз доводилося боронити рідний край і членам вашої родини. Чорне крило війни 1941—1945 рр. торкнулося і ваших сімей. Хто може повідомити про героїзм своїх рідних під час війни?

Отже, патріотизм — це святе почуття обов'язку кожного громадянина перед Батьківщиною і людьми. Будьмо вірними захисниками рідної землі!

2. Рефлексія (1 хв).
- Чого ви навчилися на уроці?

- Чи досягли для себе очікуваних результатів?

- Чого б ви хотіли навчитися під час наступного уроку?

3. Оцінювання результатів роботи (2 хв)

4. Домашнє завдання (1 хв)

Підготувати усну характеристику образу Захара Беркута, виписати цитати до образів Максима і Мирослави.

Додаткове завдання (для групи сильних учнів): підготувати письмові повідомлення на теми: «Чим приваблює мене Максим?», «Чим мені подобається Мирослава?

Підсумковий урок. I. Франко. Повість "Захар Беркут”.

Тема: 


Підсумковий урок. I. Франко. Повість "Захар Беркут” 















Мета: 



Перевірити рівень знань і умінь учнів з теми «І. Франко. Повість "Захар Беркут"»; розвивати вміння учнів характеризувати героїв твору; виховувати почуття патріотизму, гуманізму: 















Тип уроку: 



Урок перевірки знань, умінь, навичок Обладнання: тестові завдання (за кількістю учнів) 

Хід уроку 













Тестування - це прогресивний 

метод оцінювання якості знань.

Л.М Ковшик













І.Організація класу(1хв) 















II. Оголошення теми ї мети уроку (1хв) 






























III. Використання тестових завдань (42хв) 

























Завдання кожної тематичної роботи поділено на три блоки. Перший блок охоплює завдання 1-го та 2-го рівнів навченості. Виконуючи завдання цих рівнів, учень виявляє, наскільки запам'ятав чи зрозумів певну літературну інформацію, пов'язану з життям письменника, художнім текстом або літературознавчими поняттями. 














Другий блок охоплює завдання 3-го рівня навченості. Учневі пропону­ється застосувати набуті знання, аналізуючи образи художнього твору, його сюжет, композицію, художні особливості тощо. 



У третій блок увійшли завдання 4-го рівня навченості. В основному це проблемні запитання, теми для невеликих за обсягом творчих робіт. Ці завдання спонукають учнів до пошуку, власних висновків, доведення своєї думки.





Варіант І 

1-й та 2-й рівні 


Доповніть відповідь: «Іван Франко народився ... року в с............... повіту в родин!...». (1 б) 

Назвіть альманахи та журнали, які видавав Іван Франко (не менше чотирьох). (1 б.) 
Виправити помилку. Іван Франко написав за біблійним сюжетом твір „Не високо мудруй”. (26) 
Хто писав про Івана Франка: «З війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще за інших, з низин дальше сягав оком, ніж інші згори ... . Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем всього народу.»? 



1) П.Франко; 4) Леся Українка;










2) М.Коцюбинський; 5) В.Стефаник. 

3) І.Нечуй-Левицький; 


Виберіть варіант правильної відповіді. (0,5 б.) 


Процитуйте два-три афоризми з ліричних творів І. Франка. (0,5 б.) 

Хто з героїв твору «Захар Беркут» закликав тухольців «не відбити ворога, а розбити», щоб не постраждали інші села? (1 б.) 



1) Захар Беркут;     4) тухольські молодці;










2) Максим Беркут;  5) тухольські старці. 

3) Мирослава; 


3-й рівень 


Визначте розв'язку конфлікту у повісті Івана Франка «Захар Бер­кут». Доведіть свою думку. (1 б) 

Запишіть у таблицю план порівняльної характеристики Захара Беркута і Тугара Вовка. (2 б.)   



   Захар Беркут   
      Тугар Вовк     









4-й рівень 

У чому, на вашу думку, сила тухольської громади? Напишіть свої міркування. (З б.) 



Варіант II 

1-й та 2-й рівні 


Іван Франко помер ... року. Похований у м.... на ... цвинтарі. (1 б.) 

Назвіть поетичні збірки Івана Франка (не менше трьох). (1 б.) 
Виправити помилку. Максим Беркут був Мирославі братом. (1 б.) 
Хто з відомих письменників так змалював портрет Івана Франка: «Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергічне, уперте... Скромно одягнений, він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить - і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці»? 



Виберіть варіант правильної відповіді. (1 б.)










1) М.Коцюбинський; 4) В.Стефаник; 

2) І.С.Нечуй-Левицький; 5) Леся Українка. 

3) Панас Мирний; 



У якому вірші Іван Франко проголосив своє життєве кредо: Пісня і праця - великі дві сили! їм я до скону бажаю служить? (1 б.) 

Хто навчив тухольців робити смертоносну зброю - метавки? Виберіть варіант правильної відповіді. (1 б.) 



1) Захар Беркут;     4) Тугар Вовк;
2) Максим Беркут;  5) представник іншої громади.
3) Мирослава; 

3-й рівень 

1. Визначте кульмінацію у творі Івана Франка «Захар Беркут». Доведіть свою думку. (1 б.)
2. Запишіть у таблицю план порівняльної характеристики образу Максима Беркута і Тугара Вовка. (2 б.) 


   Захар Беркут   
      Тугар Вовк     










4-й рівень

Напишіть про своє ставлення до образу Мирослави. Зверніть увагу на засоби її характеристики у творі. (З б.)




IV. Домашнє завдання (1 хв)

Прочитати прозовий твір Івана Франка за вибором.

Образи Максима і Мирослави, Тугара Вовка

Тема: 

«Образи Максима і Мирослави, Тугара Вовка».

Мета:

ознайомити учнів за допомогою тексту повісті з головними персонажами твору — Мирославою і Максимом, розкрити їх мужній характер, красу їхніх почуттів, методом порівняльної характеристики зіставити образи двох ватажків Захара Беркута і Тугара Вовка; розвивати навички в учнів аналізувати персонаж; виховувати сміливість, відданість рідній землі, непримиренність до зрадників народу.

Обладнання: 

ілюстрації до повісті І.Франка «Захар Беркут» , підручник, текст твору.

Тип уроку: 

комбінований

ХІД УРОКУ

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію для них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за ж життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

Іван Франко 

I. Організаційний момент (1 хв)

II. Перевірка домашнього завдання (4 хв) 

Скласти асоціативний кущ до образу Захара Беркута. 

III. Оголошення теми і мети уроку. (2 хв)

IV. Бесіда. Робота з текстом (32 хв)

1. Характеристика образу Максима. (5.5 хв)

— На які групи ми можемо поділити головних героїв повісті? Доведіть свої міркування.

— Чим приваблює мене Максим? Зачитати характеристики образу. Над цим завданням працювала сильна група учнів.

(Учень-рецензент аналізує виступ товариша. Оцінювання відповідаючих.)

Учитель: 

вже сказали про стан і переживання Максима під час пожежі, а тепер докладніше зупинимось на його поведінці у монгольській неволі. Які риси Максима розкриваються у його розмові з Тугаром Вовком?

Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Ту гарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висисають усю силу з його тіла, всі думки з його мізку», він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.

Учитель:

Як сприймає Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.

Учитель: 

Зверніть увагу на розмаїття художніх засобів, які вико¬ристовує письменник під час виписування образу Максима. Зачитайте приклади і поміркуйте, з якою метою автор використовує епітети, порівняння, гіперболи?

(Учні зачитують приклади художніх засобів і доводять доцільність їх використання в тексті.)

Учитель: 

Складемо сенкан до образу Максима (3 хв)

Максим
Волелюбний, вірний
Бореться, страждає, перемагає
Любить рідну землю і життя.
Син

2. Образ Мирослави (4,5 хв)

Учитель:

Щоб привабливішим змалювати образ Максима, Іван Якович створив і прекрасний образ Мирослави. Зачитайте рядки з повісті, де ми вперше знайомимося з Мирославою.

Учень:

«Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровес¬ниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищувати її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження...»

Учитель:

Отже, пропоную зачитати твір-характеристику образу «Чим мені подобається Мирослава?»

— Чому Мирослава, дочка боярина, пішла проти батька, стала на бік трудового народу? Чи лише кохання до Максима керувало її вчинками?

— Як ви оцінюєте її поведінку з позицій загальнолюдської моралі?

— Що свідчить про симпатії автора до дівчини? Якими художніми засобами це передано?

3. Узагальнюючи сказане, складемо й запишемо ґронування до образу Мирослави.

(Учні працюють колективно.)

На дошці написане центральне слово, де учні повинні назвати слова та фрази, які спадають на думку

 


  

  Дівчина
  
  

Мирослава

  

  Дочка Тугара Вовка
  
 

  

  Порадниця і воїн
  
  

  Рятівниця Тухлі
  
 

  

  Весна
  
  

  Жива вода
  
 

  

  Володіння зброєю
  
  

  Військове вміння
  
 

  

  Розум
  
  

  Високий рівень вихованості
  
 

  

  Справедливість
  
  

  Порядність
  
 

  

  Ненависть
  
  

  Біль
  
 

  

  Гордість
  
  

  Прагнення
  
 

  

  Волелюбність
  
  

  Вірність
  
 

  

  Наполегливість
  
  

  Цілеспрямованість
  
 

  

  Мужність
  
  

  Велика сила волі
  
 

  
Любов до Вітчизни, 
до коханого
  
  

Готовність віддати життя

за народ і за коханого

 


Учитель:

Ще на початку повісті тухольські громадяни так оцінили Мирославу: «От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпшій з неї би був муж, ніж її батько!»



4. Представник ворожого табору - Тугар Вовк (4 хв)

—Їм обом - Захару і Тугарові дала життя любляча мати, їх обох з раннього дитинства напувала життєдайними силами руська земля. Чому ж вони - представники двох протилежних таборів?

— У чому полягає основна відмінність між ними?

— Що керувало Захаром Беркутом? А Ту гаром Вовком?

— В якому епізоді найповніше розкривається вдача кожного?

— Чому Тугар Вовк захистив Максима?

—Чи виправдовує Тугара його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима?

—Діти, поясніть значення слова «зрадництво».





5. Діаграма Берна (2 хв)

Порівняльна характеристика Захара Беркута і Тугара Вовка.






Любов до дітей.
Рішучість
Подвійний зрадник
Прагнення до влади
Розсудливість
Міць, сила
Благородний злодій
Духовність
Відданість народові



6. Людське щастя літературного героя (2 хв)

Учні повинні охарактеризувати персонажа за такими чинниками:



а) ставлення до батьків;

б) чи знайшла дійова особа своє місце в житті (заняття);
в) сімейний стан;
г) що корисного і доброго зробив;

ґ) чи скривдив когось за життя (як ділом, так і словом).

- Чи щасливий літературний герой?

Відповідь на це питання учні формулюють, користуючись методом „Прес”.

7. Метод „Прес” (7 хв)

Цей метод дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку аргументовано, в чіткій та стислій формі.

Структура висловлювання й етапи:

• позиція: почніть словами „Я вважаю, що ...” та висловіть свою думку;
• обґрунтування : наведіть причину появи цієї думки словами „... тому, що
• приклад: наведіть факти, що підтверджують вашу позиці.;
• висновки: закінчіть висловлювання „Отже, я вважаю ..." і узагальніть свою думку.

Наприклад:

Чи щасливий Тугар Вовк?

Я вважаю, що він нещасливий. Тому, що батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винуватий. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у йоговчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати. Боярин не те, щоб не сказав жодного кривого слова, він - подвійний зрадник. А це найважчий злочин проти свого народу.

Отже, така людина бути щасливою не може.

V. Систематизація й узагальнення вивченого (3 хв).

1. „Вірю - не вірю”

Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами „Чи вірите ви в те, що ...”

1. Чи вірите ви в те, що тухольці відбудують нове село на цьому ж місці, де було раніше?
2. Чи вірите ви в те, що на тухольців більше не нападуть монгольські орди?
3. Чи вірите ви в те, що Максим і Мирослава будуть щасливі?
4. Чи вірите ви в те, що Максим стане ватажком тухольської громади?

2. Методика незакінчених речень (завдання за варіантами)

• Прочитавши твір, я зрозумів, як ...
• Читаючи твір, я побачив, що ...
• Прочитавши твір, я дійшов висновку, що ...

VI. Контрольно-оцінювальний етап (4 хв)

1. Підсумок уроку (2 хв)

Учитель: 

Отже, діти ви повинні знати, що «зрадництво» — це най- ганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Впевнена, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.

Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла з друку, а ще через 2—3 роки вона помандрувала світовими шляхами.

Б. Лятошинський написав музикальну драму «Золотий обруч», за мотивами повісті «Захар Беркут» (лібретто Я. Мамонтова). Золотий обруч — це символічний образ прапора Тухольської общини. Режисер Київської кіностудії імені О. Довженка В. Івченко екранізував цей твір.

Зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру не сходить п'єса «Захар Беркут» і за мотивом повісті Івана Франка. Матеріали шкільного музею І. Я. Франка розповідають про це. Письменник сподівається «збудити живий інтерес й у сучасних людей...». І ми з певністю можемо сказати, що це йому вдалося.

«Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям... ».

Іван Франко

2. Рефлексія (1,5 хв)

• Що нового дізналися?
• Чи здійснилися ваші очікування?
• Що схвилювало, збентежило, зацікавило?
• Що б варто змінити?

3. Оцінювання результатів роботи (1 хв)

4. Домашнє завдання (0,5 хв)

Повторити вивчену тему і підготовитись до тематичної контрольної роботи.