Конспекти з української мови

Підсумковий урок за темою “Просте речення”.

Тема: 

Підсумковий урок за темою “Просте речення”. 

Культурологічна змістова лінія:

Краса осені. 

Мета:

Повторити й узагальнити вивчене про просте речення. Розвивати зв’язне мовлення. Виховувати спостережливість. 

Обладнання:

Кошики із завданнями. 

Кошик із фруктами. 

Хід уроку

Вчитель: 

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій вишині. 

По садах пустинних їде гордовито 

Осінь жовтокоса на баскім коні. 

Вона вже хазяйнує у нас, чарівниця осінь. А ми відправимося у мандрівку її володіннями. Осінь приготувала нам подарунок. Але отримати його можна буде тоді, коли подолаємо три осінні зупинки і справимося із завданнями на них. Перш, ніж вирушити у подорож, проведемо розумову розминку. 

1. Що називається реченням? 
2. Які є види речень за метою висловлювання? 
3. Яка особливість окличних речень? 

Вчитель: Перша зупинка має назву “Сівень”. Що ж це за назва така, зараз ми дізнаємось від одного з кореспондентів. 

Троє учнів-кореспондентів брали інтерв’ю у бабусь та дідусів, які розповідали їм про давні назви осінніх місяців і їх прикмети. 

Перший кореспондент розповідає, що сівень — давня назва вересня. У цей час сіяли озимину, тому від слова сіяти і пішла ця назва. Також називає прикмети вересня. 

Вчитель: На цій зупинці нас чекає кілька завдань, що знаходяться у кошику. 

1. Дайте відповідь на запитання. 

а) На які дві групи поділяються члени речення? 

б) Що таке граматична основа? 

в) Назвіть і охарактеризуйте другорядні члени речення. 

г) Які речення називаються поширеними? 

2. Зробити художній переклад тексту, ввівши в речення другорядні члени. 

Надійшла осінь. Пожовкла трава. Подув вітер. Затремтіли квітки. Хмаринки розповзлись. 

3. Зробити синтаксичний розбір речення. 

На галявину виходить вересень у довгій багряній киреї. 

Вчитель: Ви успішно справились із завданнями і можете сміливо рушати до другої зупинки з назвою “Весільник”. Просимо до слова нашого другого кореспондента. 

Учень повідомляє, що в жовтні справляли багато весіль, тому і назвали цей місяць весільником. Розповідає про прикмети жовтня. 

Вчитель: Цікаво, які випробування чекають нас на цій зупинці? 

1. Дати відповіді на запитання. 

а) Розкажіть про види присудків. 

б) Які члени речення називаються однорідними? 

в) Розкажіть про розділові знаки при узагальнюючих словах. 

2. Поставити в реченнях розділові знаки. Пояснити. 

Кожне дерево кожну гілочку кожен листочок усе пофарбував жовтень. Заніміла природа степи озера і ріки. 

3. Скласти твір-мініатюру на тему “Плаче день осінній”. У творі використати усі види присудків. 

Вчитель: А ось і остання зупинка “Листопад”.

Третій кореспондент розповідає про походження назви і листопадові прикмети. 

Вчитель: А завдання в третьому кошику такі.

1. Розкажіть про звертання і вставні слова. 

2. Мовознавчий диктант. Осінь у природі. 

а) Записати непоширене речення. 

б) Перетворити його на поширене. 

в) Записати односкладне речення з головним членом – підметом. 

г) Речення із звертанням. 

д) Речення із вставним словом. 

е) Речення з однорідними членами. 

Вчитель: Перед вами пакунок з дарунком від осені. Але, щоб його розпакувати, ви повинні прочитати свої улюблені поезії про цю пору року. 

Учні читають поезії про осінь. Учитель роздає кожному яблука із пакунка. 

Домашнє завдання: Написати листа-подяку осені.

Урок мовленнєвого розвитку. Підготовка до написання твору-опису народного обряду. Зустріч весни.

Тема: 

Урок мовленнєвого розвитку. Підготовка до написання твору-опису народного обряду. Зустріч весни. 

Мета: 

Уявно перенестись у далекі дохристиянські часи, побачити, як жили, в що вірили наші предки. Звернути увагу учнів на те, що обряд зустрічі весни був одним із найулюбленіших і найурочистіших. Розвивати творчу уяву учнів, їх мислення. Провести підготовчу роботу до написання твору-опису за планом. Виховувати почуття гордості за наші звичаї та обряди. 

Обладнання: 

1. Учнівський малюнок “Весна-красна”. 
2. Грамзапис веснянок. 
3. Солом’яне опудало зими. 
4. Випечені з тіста пташки-жайворонки. 
5. Книжки: О. Воропай “Звичаї нашого народу”, В. Скуратівський “Місяцелік”. 

Хід уроку 

I. Оголошення теми і мети. 

Вчитель: Сьогоднішній урок – це підготовка до написання твору-опису обряду зустрічі весни. Спробуємо перенестися в часи Київської Русі, побачити, чим жили, в що вірили наші предки. Тому все, що говоритиму я, ваші однокласники, що промовлятиме серце кожного з нас, має лягти на папір. 

II. Розминка. 

1. Пригадайте, які ви знаєте типи мовлення. 
2. Назвіть ознаки опису. 
3. Що спільного і відмінного у даних текстах? 

Україна. 

Україна — суверенна, соборна держава. Вона займає п'яте місце в Європі за величиною території(603.7 тис. км2) та кількістю населення.

На півдні її омивають Чорне та Азовське моря. Столиця — м. Київ. Україна має одну автономну республіку, 24 області, 480 районів, 429 міст. Клімат помірний, переважно континентальний. 

Україна. 

Україна…В одному вже тільки цьому слові й для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку й жалю. Україна — країна смутку і краси, де найбільше люблять і найменше її мають.

Україна — це розкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі… (За С. Васильченком). 

III. Ознайомлення з планом твору-опису. 

1. Звичаї та обряди – голос наших далеких предків. 
2. Зустріч весни – початок новолітування. 
3. Магічні дійства, що сприяли приходу весни. 
4. Високопоетичні пісні-веснянки. 
5. Продовжуємо чарівну казку нашої старовини! 

(За тлумачним словником учні з’ясовують лексичне значення слів магія, духовна культура).

Вчитель: Ми, українці, нація дуже стара, і свою культуру наші предки почали творити дуже давно, ще до християнського періоду. Однією з форм цієї культури українців є звичаї та обряди. Ці слова завжди вживають разом. Але вони різняться своїм лексичним значенням.

(З карток “Знай і вмій” учні зачитують тлумачення слів звичаї та обряди). 

Вчитель: Пригадайте початок навчального року, коли на уроках літератури ми вивчали календарно-обрядові пісні. Чому давні слов'яни придумували обряди, з чим це пов'язано? 

(Відповіді учнів про язичницьких богів, у яких вірили слов’яни, бо не вміли пояснити явища природи).

Вчитель: 

Як ви розумієте слово новолітування?
Чому новий рік наші предки пов'язували з весною? 

Вчитель: Перший місяць весни — березень. Але в різних регіонах початок зустрічі весни починався у різний час. У деяких місцевостях вперше виглядали і кликали весну на Стрітення.

(Учні розповідають про Стрітення і прикмети, пов'язані з цим днем). 

Вчитель: Отож, від Стрітення надіялися на швидкий прихід весни. А якою була весна в уяві слов'ян? 

Учень(демонструє власний малюнок “Весна-красна”): Наш народ створив уяві чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові, у довгій вишиваній сорочці, з зеленим поясом із трави. Вона — бажаний і довгожданий гість, тому повинна бути гарною, доброю, щедрою. 

Вчитель: Образ весни — це й образ надії, сподівання. Але люди не чекали її мовчки, вони вірили, що можуть прискорити цей прихід магічними дійствами. Щоб довгождана гостя прийшла, її треба було запросити, покликати. Зараз від групи творчого розвитку ми дізнаємось, які магічні дії при цьому відбувалися. 

Повідомлення учнів даної групи. 

Перший учень: Предки вірили, що весну на крилах приносять пташки. Тому на Стрітення за село біля річки виходили діти із випеченими з тіста пташками: жайворонками, голубами, журавлями – і викликали птахів із вирію: 

Лети скоріш, жайворонку, прилети,
Та на крилах весну-красну принеси,
Весняночку-паняночку із квітами,
А ти прилітай до нас із піснями.

Другий учень: Щоб зима повністю відступила, треба було її прогнати. Тому хлопці робили із соломи опудало зими, одягали його в жіночий одяг, виносили до річки і спалювали, а попіл розсівали довкола. 

Третій учень: А щоб багатим був урожай, закопували в землю горщик з кашею і при цьому примовляли: 

Ой новенький горщик, пшоняная каша, Щоб щасливо нам жилося, родинонько наша.Закопаймо кашу, родино, щоб нам добре жито родило. 

Четвертий учень: Щоб весна була красива, різнобарвна, багата на квіти, з яких дівчата сплітали вінки, прикрашали кольоровими стрічками деревце. 

Вчитель: Крім таких дій, були ще ігри і хороводи, де відтворювалися сценки, як треба розпушувати землю, засівати зерном, збирати урожай. Відбувалося це все у колі, бо саме коло – це символ сонця, а від нього і залежало те, яким буде майбутній урожай.

Яке враження склалося у вас про наших предків після почутого від групи творчого пошуку? Якою була їхня душа? 

(Учнівські відповіді на запитання). 

Вчитель: А от коли на луках і левадах зазеленіла трава, звучали чудові пісні, які супроводжували ігри, хороводи. 

Як називалися ці пісні?Хто їх складав? 

(Веснянку “Благослови, мати…” виконує група дівчат). 

Чи можна цю пісню назвати примітивною? Що оспівується в ній?Яка лексика цієї веснянки? 

(Грамзапис “Веснянки” у виконанні Н. Матвієнко). 

IV. Творча робота. Твір – мініатюра “Слухаючи веснянки…”. 

Вчитель: З кожним роком ми все далі і далі відходимо від тих часів, у які наші далекі предки поклонялися силам природи, співали Гімн Природі. Ми ж тепер вчені, розумні, вміємо пояснити всі природні явища. То, може, не слід пам’ятати і відроджувати все те, що було колись. Давні народні обряди для нас — як казка, добра, чарівна. То чи слід її продовжувати? Чи треба щоб вона ожила? 

(Відповіді учнів). 

Вчитель: Нагадую, що даний твір — опис має бути написаний у художньому стилі. А мета його — не просто дати інформацію про цей обряд, а захопити читача його описом, викликати інтерес, розбудити певні почуття. 

Пригадайте ознаки художнього стилю мовлення (образність, емоційність). 

Як її досягти? (За допомогою художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор). 

V. Лексична і словникова робота з картками “Знай. Умій”. 

VI. Вчитель. Зараз спробуємо створити колективний усний твір за планом. 

(Клас ділиться на 5 груп, кожна з них готує усно одне питання плану). 

VII. Домашнє завдання. Написати твір у зошитах.

Сходинками добра (Дієприслівник. Тренувальні вправи).

Тема: 

Сходинками добра (Дієприслівник. Тренувальні вправи). 

Мета: 

Узагальнити й систематизувати знання учнів про дієприслівник як особливу форму дієслова, сприяти зміцненню навичок визначення граматичних ознак; розвивати творчі уміння використання дієприслівників у власних висловлюваннях, виробляти вміння і навички наукового мовлення учнів; виховувати в учнів риси порядності, доброти, ввічливості. 

Тип уроку: 

Урок засвоєння та закріплення знань. 

Хід уроку 

I. Організаційний момент. 

II.З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. Мотивація навчальної діяльності. 

(Очікувані навчальні результати: «Зерно і колосок» — «Від цього уроку я очікую...» Учні пишуть на «зернятку», у кінці уроку — зачитують і створюють колосок у вазі) 

Картки самооцінювання (на партах перед кожним учнем). 

III.Тренувальні вправи. 

Учитель: Тося і хлопчики врятували каченят, тим самим довівши собі і всім, що їхні душі — великі, відкриті перед усім світом,— несуть тільки добро. І ми з вами, сходинка за сходинкою, піднімаємося у своєму житті все вище і вище, пристосовуючись у ньому. Разом із героями вивчених оповідань підемо зараз «сходинками добра». 

1-а сходинка 

— Квітка радості. Коли вона розцвітає? 

(Зачитую вголос образок В. Сухомлинського «Чарівне слово») 

Лісовою доріжкою, поспішаючи, ідуть батько із сином. Назустріч їм старенька бабуся, зігнувшись майже до землі. 

— Тату, куди йде бабуся? 

— Побачити, зустріти або провести. Старі люди тільки того й виходять з дому. 

— Скажемо їй «здрастуйте», підійшовши ближче, і ти довідаєшся куди вона йде. 

— Для чого ж говорити їй? Ми ж зовсім не знайомі? 

— Сказавши це слово, побачиш, що й до чого. Ось і бабуся. 

— Здрастуйте,— сказав хлопчик. 

— Здрастуйте,— батько. 

— Здрастуйте! — привітно усміхнувшись, сказала бабуся. 

І враз хлопчик став мов зачарований; усе навколо змінилося: сонечко засяяло яскравіше, дерева стиха зашуміли, затріпотівши зеленим листячком, на кущах — пташки заспівали.... 

— Тату, а чому це так? — запитав, здивувавшись, хлопчик. 

Запитання до класу: 

— Що ж це за квітка радості? Коли вона розцвітає? (Коли робиш людям добро) 

Робота над текстом (у групах). 

а) «Лінгвістична діагностика»

І група	Підготувати теоретичні запитання до теми «Дієприслівник»
II група	Визначити тип, стиль, тему, основну думку тексту
III група	Виписати з тексту дієприслівники (на дошку)

Індивідуальне завдання (учням з початковим рівнем розвитку): 

— Намалювати, як ти розумієш доброту, у чому вона проявляється. 

— Кого із родини любиш більше і чому? Творчий звіт груп. 

б) Робота у парах «Діалогічні єднання». 

Завдання: створити діалог, продовживши розмову батька із сином, де було б: 

I група — повідомлення-спонукання; 

II група — спонукання-згода; 

III група — спонукання-повідомлення. 

в) «Упізнай мене». 

(Учні з тексту виписали дієприслівники. Треба визначити вид, час, показавши відповідь стрілочкою.) 

доконаний вид теперішній час	поспішаючи зігнувшись підійшовши сказавши усміхнувшись затріпотівши здивувавшись		недоконаний вид минулий час
І група		II група
Створити ланцюжок «народження» дієприслівника за допомогою математичної пропорції (із перелічених вище слів — 2 слова, докон. і недок. виду) Наприклад: Поспішаючи Поспішають — ють = цоспіша + ючи Сказавши Сказати — ти = сказа + вши		Порівняйте і зробіть висновок: Зігріваючи — зігріваючі (душу) (компреси) .1 .і дієприсл. дієприкм. що роблячи які Утворити: дієприслівники і дієприкметники. Мити — (миючі, миючи) ( 'тривати — (стрибаючи, стрибаючі)

2-а сходинка 

Екологія душі. 

Зачитую текст «Соромно перед соловейком» (В. Сухомлинський). 

Оля і Ліда пішли до лісу. Втомившись, сіли вони на траві відпочити. Витягнувши із сумки хліб, масло, почали обідати... і почули спів солов'я. 

Зачаровані прекрасною піснею, дівчати сиділи, боячись поворухнутися. 

Соловейко перестав співати... 

Оля зібрала недоїдки, шматки газети і кинула під кущ. А Ліда все це забрала, поклала в сумку. 

— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не побачить... 

— Соромно перед соловейком,— тихо відповіла Ліда. 

Запитання: 

— Чому Ліда так відповіла? 

Відповідаючи, використовувати метод ПРЕС, починаючи словами: 

Я вважаю...

Тому що... 

Наприклад... 

Отже... 

Завдання (усім групам): 

а) Схематизація: відтворити речення з тексту, використовуючи дієприслівникові звороти, побудувати схеми цих речень, пояснити розділові знаки. 

б) Гра «Знайди помилку». 

Я — редактор. Перебудуйте речення правильно. 

І	II	III
Столітній дуб зацікавив дівчаток, перебуваючи в лісі. (Дівчатка, перебуваючи в лісі, зацікавились столітнімдубом)	Блукаючи лісом, дівчатками було зібрано чудовий матеріал для гербарію. (Блукаючи лісом, дівчата зібрали...)	Якось, шукаючи фіалок, їх застала ніч. (Дівчаток застала ніч, коли вони шукали фіалки.)

в)

I	II	III
Розібрати речення з дієприслівниковим зворотом із тексту	Проблемне питання: — Чому у наведених нижче реченнях немає розділових знаків? Бігти не чуючи ніг — говорити не переводячи подиху — працювати не накладаючи рук. Дібрати синоніми	Зробити морфологічний аналіз дієприслівника з тексту

г) 3 домашнього завдання (усім).

5 «не» моєї душі

Записати 5 речень, починаючи не з дієприслівників, які б виражали кращі риси характеру людини.

Наприклад:

— Не поважаючи батька — матір, не будеш щасливим.

— Не поважаючи інших, не любитимеш і себе.

— Не допомагаючи старшим, станеш ледарем і егоїстом.

— Не оберігаючи природу, не збережеш і своє життя.

д) Підсумок (1 учень — біля дошки).

запитання {що роблячи ? що зроблячи ?) дієсл. + прислівник особлива форма дієслова суфікса зворот не окремо, крім винятків обставина незмінюваність час (теп., мин.) вид (док., недок.)

Дієприслівник

3-я сходинка

«Усім життям творіть своє ім'я».

Учитель: 

Ось нарешті зійшли ми з вами на останню сходинку добра.

— Що ж означає це слово?

Підберіть, використовуючи дієприслівникові звороти, вислови, починаючи першими буквами:

Д — довіряючи людям

О — охороняючи природу

Б — борючись зі злом

Р — рахуючись з іншими

О — обожнюючи все навколо мене

— Як же справдилися очікувані вами результати уроку?

(Учні говорять, чого навчилися на уроці, і вішають зернинки на колосок.)

Результати самооцінювання.

Учитель: 

Наша дилогія «Раз добром нагріте серце» добігає кінця. Книга дочитана, а чи залишиться у ваших душах вона хоч маленькою згадкою?

Нехай ці зернятка стануть для вас не тільки ключиком до знань, а й зернятками добра одне до одного, де тварин, рослин — до всього живого, що вас оточує, бо всі ми — частинка того великого світу, що зветься життям.

Тож дотримуйтесь у своєму житті гасла, яке супроводжувало нас сьогодні:

Поспішайте творити добро... Розчиняйте серце у душі, Щоб не сказали про вас грядущі:— їх на землі не було.

IV. Домашнє завдання

1. Підготуватися до контрольної роботи (тест).
2. Скласти привітання і побажання до Дня Святого Валентина своїй подрузі (другу), де висловте все найкраще про неї (нього), використовуючи дієприслівникові звороти

Найпоширеніші випадки написання НЕ з прислівниками.

Тема: 

Найпоширеніші випадки написання НЕ з прислівниками. 

Мета: 

повторити вивчене про написання не із самостійними частинами мови; опираючись на знання, здобуті учнями на попередніх уроках, навчати самостійно виводити правила написання не з прислівниками; розвивати логічне мислення та вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки з вивченого; привчати дітей не відступати перед труднощами, наполегливою працею долати всі тимчасові перешкоди. 

Тип уроку: 

Урок - подорож. 

Хід уроку 

І. Організація класу. 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. 

Ми зібралися подорожувати, але вирушаємо не з власної волі, а з необхідності. 

Вірш Г. Бойка «Шпаргалка-виручалка»: 

В класі в нас є Панас, - маєм

з ним мороку: без 

шпаргалки - виручалки він 

не ступить кроку. 

Він без «не» не дихне, — 

тільки й чуть від нього: 

«Я не знаю, я не вмію, 

Я не чув такого...». 

От якраз наш Панас знову 

біля дошки, та домашнього 

завдання він не зна ні трошки. 

Він стоїть і мовчить - сум в 

очах у нього, та шпаргалка – 

виручалка вже летить під ноги. 

Озирнувся і нагнувся, 

вчитель не побачив. 

Та, шпаргалку прочитавши, 

він ледь-ледь не плаче. 

Бо написано у ній так було Панасу: 

«На шпаргалку не надійся... 

Це - від всього класу». 

— Діти, а як ви ставитеся до шпаргалок? Чи є в нашому класі такі панаси? Чи є щось позитивне в написанні шпаргалок? А в користуванні ними? Чи є в класі людина, яка жодного разу не скористалася шпаргалками? Тож вирушать з нами у подорож не всі, а лише ті, хто добре підготувався, хто спостережливий і уважний. Адже мета наша не проста! Ми повинні наздогнати непосидючу істоту на ім'я Не — громадянку країни «Частка» з планети Службових Частин Мови, наздогнати її і повернути на рідну планету. Ми ж бо закінчуємо’ подорожі планетою Самостійних Частин Мови, залишилася ще одна, не звідана нами до кінця, особлива країна. І невідомо, як тут поводитиметься Не, чи не накоїть ця маленька мешканка з іншої планети лиха у новій для себе країні? Адже вона така непостійна. Наше завдання - спіймати, нарешті, цю маленьку хитру істоту. Для цього пригадавши й поведінку в інших країнах, потрібно спрогнозувати, що вона робитиме тут. 

Ви вже зрозуміли, у якій країні ми чекатимемо Не? 

Чому я назвала Прислівник особливою країною, чим він відрізняється від інших держав планети Самостійних Частин Мови? 

ІІІ.Перевірка виконання творчих пошукових домашніх завдань. 

Ховалася від нас часточка ми все-таки знайшли її. 

Зачитайте кілька крилатих висловів з Біблії, у яких використовується не. 

(Чисті й нечисті, єгипетська неволя, не мечіть бісеру перед свинями, неопалима купина, не мине чаша сія, не сотвори кумира, не хлібом єдині, усі Заповіді Божі.) 

Зачитайте кілька рядків з поезій Шевченка, у яких вжиті слова з не. 

(Нема на світі України, немає другого Дніпра; не називаю її раєм, не так тії вороги, як добрії люди, не нам на прю з тобою стати, не нам діла твої судить.) 

Прочитайте свої роздуми про людей, які ніколи не сміються (2—3 учнів зачитують свої домашні твори на тему «Хто ніколи не сміється — несерйоз­на людина». 

У бортових журналах — зошитах — відзначте дату і мету нашої подорожі (на дошці вона вже записана). 

IV.Актуалізація опорних знань та вмінь. 

Отож у добру путь! Девізом нашої подорожі хай будуть слова, записані на дошці й без помилок перенесені вами у свій щоденник подорожі: 

«Не/заколишуть нас удачі, не/вдачі не/зіб'ють з путі!» 

Поясніть написання не у нашому гаслі (один учень біля дошки). 

Які два слова пишемо тут за одним правилом? 

Чому слово невдачі ви написали разом? (Поразки.) 

Залишається тільки обрати транспорт, яким ми подорожуватимемо. 

Я пропоную літак та поїзд. 

Хто обирає поїзд? Це повільніше, але надійніше. 

Хто летітиме літаком? Це страшно, але швидше. 

(Хто обрав літак, працює самостійно біля дошки і в зошиті з картками, хто обрав поїзд, працює усно і в зошитах, але під моїм керівництвом.) 

Отже, для того щоб перемогти страх перед польотом, відгадаємо кілька загадок, виписавши в зошит слова з не: 

1. Не розбивши горщика, не з’їси кашки. Що це? (Горіх.) 
2. Хто виходить гуляти, не покидаючи свого будиночку? (Слимак, черепаха.) 
3. Є крила — не літаю, ніг не маю — а гуляю, по землі не ходжу, на небо не дивлюся. (Риба.) 
4. Чого не знаєш, чого не пам'ятаєш, а чого не відчуваєш? (Коли помреш, коли народився, як ростеш.) 
5. Що люблю — не куплю, що не люблю — не продам. (Молодість і старість. 
6. Воно не сіяне, не жате, не печене, не варене, а всі його їдять і без нього жити не можуть. (Молоко.) 
7. І не їсть, і не п’є, а все товстішою стає. (Стіна.) 
8. Не сіяно, не віяно, не кошено, не толочено, водою змочено, каменем придавлено, на стіл поставлено. Смачного! (Сир.) 
9. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Коли б угадати, та менш його знати. (Сльози.) 
10. Не звір — аз ногами, не птиця — аз пір'ям, не людина — а в одязі. (Ліжко.) 
11. Такої пряжі нема в продажі (Павутина.) 
12. Отця не видно, а син вже на даху. (Вогонь і дим.) 

Який поетичний топ найчастіше вживається в загадках? 

Що таке метафора? Складіть усно речення з метафорою на тему «Вчення - світ, невчення — тьма», використовуючи префікс або частку не. 

Глянувши на виписані вами із загадок слова та складене вами речення, зробіть висновок: як поводить себе частка Не зі своїми сусідами. Як ви написа­ли не зі словами, що поруч? Це мешканці якої держави? (Можете користуватись, як усі подорожуючі, орфографічною картою, яка перед кожним з вас на парті.) 

То як поводиться Не у країні Іменників та Прикметників? 

А як найчастіше поводить себе Не у країні Дієслів? 

А як пишеться Не з такими частинами мови, як дієприслівник, дієприкметник? 

Ой! Щось наш літак втрачає висоту, а ви втрачаєте уважність! Допоможіть мені вивести літак зі штопора! Виправте мою помилку! (Дієприслівник, дієприкметник — не самостійні частини мови, а особливі форми дієслова). 

Ключове завдання. Увага! Зараз ми пролітаємо на дуже великій висоті, всі апарати зашкалило, ніяк не можу розібрати, що ж там під нами внизу. Якісь істоти, всі всуміш, просять, аби ми їх розподілили; дехто зовсім не хоче мати такого сусіда як Не. Розберімося разом. Оскільки ми обмежені в часі, відокремимо і випишемо з-поміж слів, записаних на дошці, лише ті, які пишуться з не разом. Ключ до цього завдання такий: підкресливши 4-ту від початку букву, ми прочитаємо закінчення вислову французького просвітителя Ж-Руссо: «Правдиве серце... —‘». На дошці записані слова: 

Не/озорий; не/відповідаючи; не/ми; не/збагненний; не/кролог; не/друг, а ворог; не/до/смаку, не/добачати; не/в'янучі квіти; бланк не/заповнений; не/біж; не/осідланий кінь; не/стямний; не/відповісти; не письменний, не/знайко; не/порядок, а анархія; не/винний; не/оброблена вчасно земля. 

Відповідь.”... — зброя істини”. 

Поясніть значення цього вислову. 

Словникова робота (учні самостійно пояснюють): некролог, небіж, небіжчик, анархія. 

Нарешті ми вибралися з хащів стількох слів з різних частин мови. Тут поруч мешкає один мій знайомий — старенький дідусь зі своїм онуком. Завітаймо до старенького, погляньмо на його онука (усно). 

Дід уже не/дочуває, не/добачає, він часто не/здужає, але багато працює. Хто ж його не/волить робити? Він сам не/навидить лінощі. 

- А який же у нього онук?

Недо- вічний недороба. 

нєдоводько до кінця, все 

йому не до вподоби все 

йому не до лиця. 

«Не займай!» — недочуває, 

«Поможи!» недобачає, 

Не доївши хліба-страв, 

недовзувшись — геть подався. 

Ох, і в кого він удався, я 

і сам ще недобрав, 

З ним і в школі теж морока: 

недодума, недовтне, 

недовисидить уроку, 

не додому йде ПО ЗМІНІ, 

не до книжки — то пусте... 

Не ДОХОДИТЬ ДО ХЛОПЧИНИ, 

Що недоуком росте. 

- А що буде з таким недо у дорослому віці? 

Не домив лави, не допив кави. 

Не доїв їжі, не домів хижі. 

Хто з недо дружить, 

той не раз тужить. 

Отже, як ми пишемо префікс недо- з дієсловами? 

Згадаймо або складімо такі два речення зі словом не/доїдати, аби в одному випадку воно писалося з не разом, а в іншому — окремо. 

Поясніть: Бідні недоїдають, а багаті не доїдають. 

Діти, які за характерами онук та його дідусь? Схожі чи протилежні? 

Яку мові називаються слова з протилежним значенням? 

Доберіть антоніми з не до слів любов, свобода. (Ненависть, неволя.) 

Як напишете їх? А який наголос у слові ненависть 

А як називаються слова, що мають подібне значення, але пишуться по- різному? 

Доберіть синоніми з не до слів раптом, мілкої (Несподівано, неглибоко.) 

Ну все, нарешті ми наздоганяємо Не. Але що це? Вже вкотре Не не дає нам можливості захопити його і втиснути у вузькі рамки правил. Я чую, як по рації Не передає свої умови: скласти речення зі словом не/славити, аби воно писалося б одному випадку разом, в іншому — окремо. 

V.Вивчення нового матеріалу. 

Ну от ми і прилетіли до ще не до кінця дослідженої нами малознайомої країни під назвою «Прислівник». Пошукаймо, де тут сховалася непосидюча часточка. Але тепер ми знаємо, де її шукати, адже побували майже в усіх країнах, де і вона була. Отже, нам легко її вирахувати: чи вона сховається в корені- слова, чи перетвориться у префікс не-, чи у префікс недо-. Розділившись на три групи, починаймо пошуки! 

Ключове завдання: (брейн - ринг) випишіть слова, які пишуться з не разом: Не/вчора; не/смачно: не/так; не/нависно; не/тихо, а гучна, не/дружно; не/вмить; не/густо; не/ясно, а темно; нея/ясно, не/з'ясоване питання, не/зчувшись; не/інакшоі; не/чутно; не/втричі; не/правдиво; у нього не/має часу; не/зйомна деталь. 

Ключ: підкресливши 4-ту від початку букву, прочитаємо назву відомого твору Ліни Костенко («Маруся Чурай»). 

Додаткове завдання: знайдіть слова — не прислівники, які випадково заблудилися серед прислівників. (Нез'ясоване, незйомна, незчувшись.) ;і 

Як ви розпізнаєте дієслово не має та прислівник немає (Треба звернутися до російської мови: не имеет—нету.) 

Глянувши на виписані з останньої вправи слова, зробіть висновок: чи змінилася поведінка не в державі прислівників порівняно з поведінкою в інших країнах? Назвіть основні правила поведінки не в останній незалежній державі цієї планети. 

Разом: 

коли не є префіксом або слово без не не вживається: нестямно; 

коли префікс не творить нове значення слова, і це слово з не можна замінити синонімом без не: невисоко, неясно, неважко. 

Окремо: 

коли є протиставлення: не високо, а низько; 

коли слово з не є в реченні присудком: Нам від того не легше (можна вставити слово «є»: Нам від того не є легше). 

Звіримо за підручником, чи правильним курсом ми з вами летіли. (Учні шукають у теоретичній частині підручника підтвердження своїх висновків.) 

Як правильно: відкрийте, чи відчиніть, чи розгорніть підручники? Що можна відкрити? (Планету.) 

А що — відчинити? (Вікно.) Учні розгортають підручники на вказаній сторінці і мовчки читають правила. 

Чому, на вашу думку, правило написання не з прислівниками таке маленьке? Чи є тут щось нове для вас? 

Отже, ми з вами здійснили подорож планетою Самостійних Частин Мови і наздогнали Не аж у країні Прислівників. 

Ми зрозуміли, що Не, майже не змінилася з часу перебування в інших країнах, і тому ми її все-таки зловили і відправляємо на батьківщину — на Планету Службових Частин Мови. 

Зрозуміло, що всіх рис характеру Не за час нашої короткої подорожі ми не змогли вивчити, але ми це зробимо, коли подорожуватимемо планетою Службових Частин Мови. Отоді ми вже остаточно спіймаємо Не. 

До подорожі ви були підготовлені неоднаково, кожен це відчував, оцінки ваші про це свідчать. 

Домашнє завдання. 

1. Складіть твір-мініатюру «Зроблене ненароком може вийти боком». Додаткове завдання по групах. 
2. Поясніть написання не, складіть усно розповідь “Хто нічого не робить, у того завжди немає часу”. 
3. Поясніть правопис не та значення афоризму Під носом негусто та й у голові пусто; 
4. Поясніть правопис не та значення афоризму Нема де правди діти; 
5. Поясніть правопис не та значення афоризму Нема диму без вогню', 
6. Поясніть правопис не та значення афоризму Нема лиха без добра', 
7. Поясніть правопис не та значення афоризму Не можна очей показати.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Завантажити файл